Від медіації рівний-рівному до "Мирної школи"

Як регулювати конфлікти в школі ефективно? Чи завжди вчителі мають бути єдиними посередниками в цьому процесі? Багато з вас чули про Шкільні служби порозуміння (ШСП), але далеко не всі знають, як вони з’явились в Україні та як розвивались.

2019 рік був багатий на події для ІМіП. Однією із значних подій є підписання меморандуму з Міністерством освіти і науки України про впровадження проєкту “Мирна школа” у рамках Всеукраїнського експерименту на три роки.

А почалося все з однієї школи - №255 в Дарницькому районі міста Києва. Це стало можливим завдяки невеликому проекту міжнародної організації Search for Common Ground для навчання школярів медіації однолітків та опису цієї практики, а також мрії командни молодих натхненних медіаторів з БО “Український Центр Порозуміння” під координацією Альони Горової. Перші ШСП з’явились як результат розвитку концепту медіації рівний-рівному ще у далекому 2006 році. Відбулися перші тренінги для дітей і з дітьми, які навчалися навичкам медіації, а також знайомились одне з одним. Тоді ж було вперше методично описано роботу зі створення програм медіації однолітків у школах, проведені перші дослідження щодо впливу ШСП на шкільне середовище і стосунки учасників навчального процесу. Детальніше про цей досвід можна прочитати у книжці “Шкільна служба розв’язання конфліктів: досвід впровадження. – К., 2007” (можна знайти у розділі “Ресурси” на сайті ІМіП, посилання).

Учасники тренінгу “Базові навички медіатора ШСП” та тренери Роман Коваль і Альона Горова, Київ 2006

Проте, лише участі дітей було недостатньо для досягнення систематичних змін. Тому, аби закріпити досвід ШСП в школах та забезпечити спадковість шкільної медіації, ми працювали з дорослими також. У співпраці з Українським науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи НАПН України наші експерти почали навчати дорослих навичкам тренерів шкільних служб порозуміння - це були педагоги, соціальні педагоги, шкільні психологи та представники громадських організацій. Так, у 2010 році за загальної редакції А. Горової та Р. Коваля було підготовлено та описано перший методичний посібник для підготовки координаторів Шкільних служб порозуміння.

 
Конференція “Медіація однолітків від Хетті ван Гурт” для педагогів та психологів Національного університету “Києво-Могилянська академія, Київ 2007 рік

Перші 33 тренери були навчені в 7 регіонах - Вінницька, Київська, Івано-Франківська, Львівська, Одеська, Херсонська області та АР Крим. Багато з них досі продовжують шлях тренерів з медіації однолітків та долучаються до створення Шкільних служб порозуміння - зокрема, Альона Горова, Роман Коваль,  Павло Горбенко, Інна Горбенко, Тетяна Мараховська, Оксана Дацко, Ірина Таран і інші, а також медіатори однолітків, що стали першими тренерами - Вікторія Калязіна, Вадим Голіненко, Єлизавета Коваль. 

Важливу роль в поширенні і розвитку Шкільних служб порозуміння відіграв Святослав Ніколайчук (на той час Святослав займав посаду виконавчого директора в ГО “Ініціатива”), завдяки якому було проведено немало літніх таборів з навчання шкільних медіаторів, а також багато заходів, спрямованих на об’єднання та посилення спільноти шкільних медіаторів в Жмеринці. 

Літні табори на тему “Базові навички медіатора ШСП” та “Навички фасилітатора ШСП”, Жмеринка 2007-2008 роки

Протягом усіх років роботи ми звертали особливу увагу на якість роботи Шкільних служб порозуміння. Так, у 2010 році ми розробили Стандарти якості функціонування ШСП, які були обговорені та затверджені тогочасною спільнотою практиків відновного підходу в школах.

Варто зазначити також вклад Хетті ван Гурп, роботи якої мали значний вплив на формування практики шкільної медіації. Зокрема, книжки “Peace in the Classroom: Practical Lessons in Living for Elementary-Age Children”, “The Peaceful School: Models That Work” та “Peer Mediation: The Complete Guide to Resolving Conflict in Our Schools”.

Шкільні служби порозуміння завжди мали на меті значно більше, ніж тільки вирішувати конфлікти серед дітей та зменшувати їх кількість у школі. Це інструмент створення безпечного середовища у громаді через попередження підліткової злочинності та девіантної поведінки. ШСП лягли у “фундамент” Трирівневої моделі профілактики підліткової злочинності, що з квітня 2005 року впроваджувалася в 7 громадах України  (Жмеринка, Пирятин, Біла Церква, Київ, Івано-Франківськ, Вінниця, Дрогобич) і розвивається досі (більше дізнатись про модель можна в інформаційних матеріалах за посиланням). Наш досвід показує, що відновні практики у школі сприяють створенню безпечного середовища як у школі, так і в громаді навколо неї.

Пройшовши довгий шлях роботи з освітнім середовищем, ми мріяли про цілісний, системний та комплексний підхід до вирішення конфліктів та формування партнерства й атмосфери довіри в Новій українській школі. Саме тому ІМіП разом з партнерами розробили унікальну модель “Мирна школа”.  Це комплексний підхід, покликаний змінити практику комунікації і побудови стосунків та сформувати систему безпечного середовища у шкільній громаді шляхом профілактики насильства та зниження рівня конфліктності. Модель «Мирна школа» сприяє розвитку співпраці і партнерства в закладі освіти.

Проєкт отримав статус Всеукраїнського експерименту за підтримки Міністерства освіти та науки України та залучив до участі 10 шкіл з п’яти регіонів України (Чернігівська, Харківська, Одеська, Львівська, Дніпропетровська області). Більше про проєкт можна дізнатися на нашій сторінці у фейсбуці.

Проаналізувавши власний досвід роботи зі школами, ми вирішили об’єднати його з закордонними практиками, що працюють зі школами, і створити нову модель “Мирної школи”. 

Ця модель складається з 4 компонентів: Шкільна служба порозуміння (ІМіП), Відновна школа (Transforming Conflicts), Стійкість (Bounce resilience tools), Добросусідство (компоненти програми “Культура Добросусідства”). Використовуючи системний підхід до трансформації шкільного середовища, експерти ІМіП провели навчання команди шкільних лідерів (представники шкільної адміністрації, педагоги, психологи) та команди шкільних медіаторів (учні 8-10 класів). Завдяки отриманому досвіду і навичкам, а також подальшій підтримці та супервізії експертів, школи самостійно продовжують впровадження цієї моделі.

Конференція “Мирна школа”, Київ 2019

Дякуємо усім нашим партнерам за те, що долучились разом з нами до цієї захопливої пригоди. Ми віримо, що малими кроками можливо змінити шкільне середовище на краще та плекати атмосферу безпеки, підтримки і співпраці :)

Партнери проекту в регіонах:

у Харкові - Альона Копіна, Лілія Кузнецова

у Львові - Тетяна Давидовська, Оксана Лазарева

у Чернігові - Катерина Данькова

у Дніпрі - Олександр Мітьков, Олена Кравченко

у Одесі - Олена Мельник, Ірина Ільнова

у Києві - Альона Горова, Тетяна Калениченко, Світлана Крот, Вікторія Калязіна, Павло Горбенко, Інна Горбенко