Профілактика булінгу як пріоритетний напрямок у створенні комфортної атмосфери в школах

Соціологічні дослідження, яким приділяється підвищена увага в останні роки, показують, що з питанням булінгу повсюдно стикаються учні шкіл переважно в підлітковому віці (11-17 років). Раніше виховний процес в школах був спрямований, в першу чергу, на дотримання встановлених правил, які не враховували морально-психологічний стан дитини.

В даний час створення сприятливої атмосфери для навчання та розвитку є одним з ключових напрямків в освітніх установах України, тому над вирішенням цього завдання працюють фахівці як на місцях, так і на державному рівні.

Що таке шкільний булінг

Це явище передбачає систематичний негативний вплив всього колективу або певної групи на жертву, яка від самого початку знаходиться у більш слабкому становищі. У цьому основна відмінність даного поняття від конфлікту, в якому обидві сторони приблизно рівні в своїх силах і можуть взаємно вплинути на ситуацію.

Щоб зрозуміти що таке булінг, варто розглянути його види:

1. Фізичний. Виявляється в агресивному фізичному впливі безпосередньо на жертву: поштовхи, удари, блокування і т.д.
2. Вербальний. Передбачає психо-емоційне пригнічення: жорстокі висловлювання, образи, розпускання неправдивих чуток, залякування.
3. Соціальний. У цьому випадку об'єкт цькування виключається з колективу і ігнорується. Не знаючи, як вирішити конфлікт у школі, він опиняється в ізоляції.
4. Кібербулінг. Будь-які форми гонінь, залякування, які реалізуються з використанням інформаційних технологій: соцмереж, месенджерів, електронної пошти і т.д.

Найчастіше цькуванню піддаються підлітки, які за будь-якою ознакою (зовнішні дані, фінансове становище, приналежність до культурної\етнічної\релігійної групи, поведінка, стиль одягу і т.д.) виділяються із загальної маси. Виходячи з цього, увагу варто звернути не лише на усунення проблеми, що вже виникла, але і на її запобігання. Це передбачає створення в стінах освітнього закладу атмосфери, при якій дитині не прийде в голову дражнити і ображати однокласника, навіть якщо він по-іншому проявляє себе.

Позиція Міністерства освіти і науки України щодо профілактики булінгу

Ефективна профілактика булінгу в школі неможлива без підтримки на державному рівні. Вона передбачає розробку дієвих програм, створення комітетів для повсюдного впровадження і інтеграції наступних принципів:

• законності та верховенства права;
• поваги до прав і свобод кожної особистості;
• неприпустимість дискримінації за будь-якою ознакою, розвиток толерантності і прийняття;
• ненасильницького вирішення конфліктів, усунення протиріч.

Їх реалізація з метою профілактики шкільного булінгу можлива за умови тісної взаємодії викладачів, соціальних служб на законних представників дитини (батьків, опікунів) та залучення самих учнів. Для цього згідно з наказом МОН України №1646 від 28.12.2019 року в кожній школі створюються спеціальні комісії. До їх компетенції входить розгляд випадків можливого цькування, їх припинення і недопущення в майбутньому.

Крім того, в їх завдання входить вжиття заходів по створенню безпечної, дружньої, мирної атмосфери в стінах навчального закладу, реалізація особистісно-орієнтованого підходу до кожного учня, підвищення рівня інформованості всіх учасників освітнього процесу.

Відновний підхід і його реалізація

Поряд з особливостями поведінки об'єктів і ініціаторів цькування його причиною стає і неправильна поведінка дорослих, які не приділяють достатньо уваги подібним питанням. У зв'язку з цим профілактика булінгу серед підлітків повинна передбачати перебудову, переорієнтацію мислення педагогічного складу.

У колишні часи тактика спілкування вчителів з учнями будувалася виключно на дисциплінарному підході. В його основі лежить виявлення правопорушення, пошук тих, хто завинив, і їх покарання. В цьому випадку у дитини не формується усвідомлення провини, прагнення виправити ситуацію, так як всі зусилля з її боку спрямовуються на приховування конфлікту з метою ухилення від покарання.

Проте існує інший, відновний підхід, який передбачає побудову довіри та залучення причетних до ситуації учасників у процес обговорення, прийняття рішення чи розв’язання конфлікту задля формування порозуміння, досягнення консенсусу та/або формування ненасильницького середовища.

На противагу дисциплінарному, застосовуваний в рамках програми профілактики булінгу відновний підхід робить акцент не на покаранні, а на особистостях учасників ситуації і їх потребах. Тут педагог прагне розібратися в причинах конфлікту з метою його усунення та запобігання у майбутньому. У свідомості учнів формується почуття відповідальності за скоєне. Вони можуть усвідомити глибину і тяжкість заподіяної шкоди. Таким чином, розвивається емоційний інтелект, здатність до емпатії, співпереживання, бажання виправити завдану шкоду.

Шкільна служба порозуміння

На принципах відновного підходу базується Шкільна служба порозуміння (ШСП) - шкільна структура професійного вирішення конфліктів та навчання конструктивним моделям комунікації, що складається з 8-10 відібраних та підготовлених старшокласників, які за принципом “рівний - рівному” проводять процедури вирішення конфліктів між однолітками (медіації, кола примирення та інші) та навчання. Службу очолює Координатор - педагог, соціальний педагог чи практичний психолог, який, у разі потреби, теж долучається до процедур вирішення конфліктів і навчання.

Медіація - це добровільний і конфіденційний процес, у якому нейтральна третя особа (медіатор) допомагає сторонам конфлікту знайти взаємоприйнятний варіант вирішення ситуації, що склалася. Особливою рисою медіації є те, що сторони конфлікту спільно беруть на себе відповідальність за прийняття рішення та його виконання. Під час процедури медіації усі сторони повинні пам’ятати про певні правила й обов’язки, яких необхідно дотримуватися - принципи медіації:

1. добровільність - кожна зі сторін добровільно приймає рішення щодо участі у переговорах і усвідомлює, що рішення може бути досягнуте тільки шляхом співробітництва; можливість добровільного припинення процесу на будь-якому етапі;
2. розподіл відповідальності - сторони несуть відповідальність за прийняття рішення та його виконання, медіатор - за дотримання правил та принципів процедури;
3. нейтральність, безпристрасність - під час процесу медіатор не займає позицію однієї зі сторін, не оцінює їх, а в рівній мірі допомагає обом. Він є нейтральним по відношенню до конфлікту (не “втягується” у суперечку) і водночас, щиро прагне допомогти сторонам знайти найкраще для обох рішення;
4. конфіденційність - усе, що відбувається на медіації, не розголошується ні медіатором, ні сторонами, за винятком ситуацій, коли сторони планують завдати шкоди собі чи комусь.

Створення ШСП, яка на постійній основі діятиме у школі, є одним із ефективних інструментів для профілактики булінгу, адже вирішення шкільних конфліктів за допомогою медіації, за принципом “рівний-рівному”, формує умови для того, щоб учні самостійно аналізували ситуацію конфлікту, розвивали емпатію до інших учасників, залучених в конфлікт, і вчилися брати на себе відповідальність за конфлікт та його наслідки.

Програма протидії цькуванню в навчальному закладі

Ще одним із дієвих варіантів, на якому може ґрунтуватися профілактика булінгу в учнівському середовищі - це програма, розроблена американським психологом Кеннетом Шором, яка складається з 12 кроків:

1. Створення комітету з протидії цькування.
2. Проведення опитування серед школярів різного віку.
3. Розробка політики, чітких правил поведінки в разі зіткнення з проблемою.
4. Проведення перевірок в місцях, де булінг відбувається найчастіше.
5. Навчання вчителів і всього шкільного персоналу (кухарів, охоронців, прибиральниць).
6. Поширення інформації про цькування серед дітей за допомогою проведення тематичних заходів.
7. Впровадження лекцій, курсів з профілактики булінгу в шкільному середовищі в якості невід'ємної частини навчального процесу.
8. Підтримка потерпілих від цькування.
9. Залучення батьків як безпосередніх учасників освітнього і виховного процесу.
10. Акцентування уваги викладачів, психологів на учнях, які є потенційними жертвами.
11. Формування серйозного ставлення до повідомлень про можливий булінг і швидке реагування на них.
12. Адекватна реакція на виникаючі випадки з поєднанням дисциплінарного і відновного підходу до ініціаторів.

Тільки комплексний підхід до вирішення проблеми допоможе зрозуміти, що таке булінг і як з ним боротися. Важливо розуміти, що такі питання неприпустимо замовчувати, тому що це прямий шлях до поширення явищ цькування в шкільному середовищі.

Більше інформації про протидію булінгу можна дізнатися, пройшовши курс "Протидія та попередження булінгу (цькуванню) в закладах освіти".