Ірина Ільїнова: Діалог з дітьми. Як виховати самостійну, відповідальну та успішну особистість - інтерв'ю

Інтерв’ю з тренеркою “Мирної школи” Іриною Ільїновою

Зараз активно триває онлайн-курс Ірини Ільїнової “Діалог з дітьми: виховання самостійної, відповідальної та успішної особистості”, який допомагає батькам розвивати не лише важливі навички комунікації, а й отримувати теоретичні знання та конкретні інструменти для ефективної взаємодії зі своїми дітьми, сприяючи їхньому гармонійному розвитку.

Під час виховання та розвитку дітей шкільного віку ключову роль відіграє мистецтво конструктивної комунікації. Екологічний діалог між батьками й підлітками не лише сприяє взаєморозумінню, а й створює підґрунтя для розвитку емоційного інтелекту у дитини, укріплює впевненість та формує самоідентифікацію, створюючи міцну основу для здорових стосунків.

До вашої уваги можливість поглибитися у тему конструктивного спілкування крізь призму досвіду та знань тренерки Мирної школи, психотерапевтки та фасилітаторки в програмі ICDP Ірини Ільїнової.

Як виявити та підтримати почуття дитини під час розмови?

У взаємодії між батьками та дітьми шкільного віку існує кілька ключових аспектів, які формують основу здорових відносин. Перш за все, це якість спілкування, яке базується на взаємній довірі. Довіра виникає, коли дитина відчуває безпеку та повагу у відносинах з батьками. Безпека тут означає не лише фізичний стан, а й відчуття довіри під час спілкування. Важливо, щоб обіцяні слова були підтримані діями, оскільки розчарування може зруйнувати віру у цю безпеку.

Ключ до ефективної комунікації полягає в умінні слухати, а не лише говорити. Часто діти не шукають відповіді, вони просто потребують того, щоб їх почули. Запитання типу “Яка твоя думка стосовно ситуації, яка склалась у вас сьогодні в класі?” створюють сприятливий контекст для самовираження дитини та формування її точки зору. Важливо створювати безпечне середовище, де вона може вільно висловлюватися.

Не менш важливою є усвідомлення своєї ролі у цих відносинах. Батьки повинні пам’ятати про свою відповідальність та статус старшої особи. Часто спроба бути “дружніми” може розм’якшити межі, але важливо зберігати рівновагу та нести відповідальність за напрямок розвитку дитини.

Які виклики можуть виникнути, коли батьки намагаються розмовляти з дітьми підліткового віку?

Підлітковий період – це час бурхливих змін у житті дітей, що часто викликає в батьків низку викликів у спілкуванні з ними. Фізіологічні та гормональні перетворення створюють дискомфорт, збуджуючи нервову систему та призводять до нестабільного емоційного фону. Батьки, своєю чергою, повинні розуміти ці перетворення, щоб ефективно взаємодіяти зі своїми підлітками.

Важливо зберігати в думках, що це не лише фізичні, але й психологічні трансформації. Діти нерідко знаходяться в конфлікті між бажанням залишатися дитиною та демонструвати дорослість. Це для них важливий період самовизначення, коли вони формують свої цінності та власну самооцінку.

Батьки по можливості мають сприяти цьому процесу, створюючи діалог з дітьми та надаючи їм можливість висловлювати свої думки та переконання. Це дозволяє їм відчувати себе важливими та цінними. Конструктивний діалог допомагає побудувати здорові межі спілкування, дозволяючи як батькам, так і дітям зрозуміти, що припустимо, а що – ні.

Також, важливо бути терплячими в моменти, коли підліток виявляє відсутність інтересу або залучення. Вони можуть починати відштовхувати батьків, а потім раптово знову виявляти потребу в близькості та допомозі. В цей період важливо підтримувати присутність поруч, демонструючи бажання допомогти, коли це потрібно.

Ключ до успішного спілкування з підлітками полягає у вмінні батьків розуміти та  Забезпечити дитині відчуття, що вона важлива, і її емоції ми відчуваємо. підтримувати їхні потреби, створюючи відверте та довірливе середовище для спільного розвитку.

Яким чином можна сформувати довірливу та відкриту атмосферу, щоб дитина відчувала, що може висловлювати свої думки?

Щоб створити довірливу та відкриту атмосферу з дитиною, необхідно розуміти, що кожна людина унікальна, і її темперамент визначає, як вона сприймає світ. Наприклад, екстраверти можуть любити експресію, тоді як інтроверти можуть зануритися у власний світ та товаришувати з невеликою кількістю друзів.

Однак важливо розуміти різницю між інтроверсією/екстраверсією та відкритістю/закритістю до діалогу. Якщо дитина стала закритою, це може свідчити про втрату довіри внаслідок певного негативного досвіду. У такому випадку важливо працювати над відновленням довіри.

Навіть якщо ви не спілкувались з дитиною протягом багатьох років, можна відновити стосунки. Важливо використовувати мову любові та розмовляти з дітьми, враховуючи їхні потреби. Наприклад, замість того, щоб встановлювати правила з позиції “я сказав так”, краще пояснювати свої дії з позиції турботи та любові, демонструючи, що для вас важливий їхній добробут.

Пам’ятайте, що діти можуть відчувати зраду у різних ситуаціях, таких як розлучення батьків або зміни в сімейному житті. Важливо вислуховувати їхні думки та почуття.

Щоб відновити довіру, важливо діяти поступово, шукаючи точки дотику та відновлюючи комунікацію. Навіть маленькі кроки, такі як разом попити чай чи поговорити про шкільні справи, можуть відігравати важливу роль у процесі примирення. Головне – бути поруч та виявляти відкритість, вміти слухати дитину та виражати любов та турботу.

Який підхід до спілкування з підлітками сприяє їхньому розвитку та взаєморозумінню соціальних норм?

Процес контакту з підлітками варто розглядати на трьох рівнях, кожен з яких має свої важливі аспекти.

Перший рівень — емоційний. Важливо проявляти емоційну залученість, будуючи контакт з дитиною. Подавати свою присутність через емоційний вираз обличчя, погляд чи посмішку.Важливо бути конгруентним, показуючи, що ми бачимо та реагуємо на те, що відбувається. Замість виливання своєї злості на дитину, важливо відкрито розповісти, що викликало обурення та як це впливає на вас.

Другий рівень — посередницький. Батьки мають бути посередниками між внутрішнім світом дитини та зовнішнім проявом. Створювати місток між внутрішніми цінностями та інтересами дитини та зовнішнім світом. Це допомагає розвивати в дитини навички адаптації та взаємодії з довкіллям.

Третій рівень — регулятивний. Батьки при можливості можуть навчати дитину відрізняти добро від зла та встановлювати кордони в її поведінці. Важливо визначати правила і навчати, що дозволено, а що заборонено. Було б добре, якщо батьки б відкривали дитині навколишній світ, пояснюючи правила та особливості суспільства, в якому вони живуть.

Такий підхід дозволяє не лише будувати емоційний зв’язок з підлітками, але і сприяє їхньому розвитку, навчаючи їх адаптуватися до навколишнього середовища та розуміти соціальні норми.

Як забезпечити розуміння та взаємодію з дітьми, встановлюючи при цьому чіткі межі?

Створення балансу між відкритим спілкуванням з дітьми та формуванням емоційної близькості є важливим аспектом виховання. Здорові стосунки в сім’ї визначаються гнучкими межами, які можуть змінюватися в залежності від конкретної ситуації. Наприклад, у нашій родині існує правило не більше 4 годин на день у гаджетах, але під час переїзду за кордон в умовах повномасштабного вторгнення ми змінили це правило, дозволяючи дітям трішки більше розслабитись.

Важливо розуміти, що межі повинні бути гнучкими відповідно до обставин, які змінюються. Кожна дитина унікальна, і в одній родині можуть існувати різні потреби. Наприклад, час розмови з батьками може варіюватися від декількох хвилин в залежності від інтровертності чи екстравертності дитини. Комусь достатньо 3 хвилин, комусь замало буде й 30. Позаяк, в соціальній психології є дослідження, які стверджують, що 15 хвилин якісного спілкування на день дитині вистачає, аби гармонійно розвиватись.

Пам’ятайте, що ви краще знаєте своїх дітей, і головне правило визначення балансу – довіряйте своїй інтуїції. Створюйте можливості для спілкування, такі як щоденні короткі розмови або спільні вечори з родинними питаннями. Ми, наприклад, використовуємо “розмови по 2 хвилини” кожного вечора, що сприяє відкритості та взаєморозумінню.

Це створює простір для довіри та допомагає зміцнити зв’язок. Пам’ятайте, що не кожен день потребує таких практик – важливо слухати свої внутрішні відчуття та реагувати відповідно до потреб вашої родини.

Яким чином батьки можуть виявляти радість і заохочення, коли дитина впорається з чимось важливим?

Реакція батьків на успіхи та досягнення дітей є важливим етапом виховання, і тут важливо зберегти баланс між помітною підтримкою та відсутністю перебільшення. Похвала, подібна до хірургічного скальпеля, може впливати на самооцінку дитини як позитивно, так і негативно.

Недостатньо уваги до досягнень може призвести до втрати дитиною віри у себе та в батьків. З іншого боку, перебільшення може створити неадекватну самооцінку та втрату довіри. Я пропоную використовувати японську техніку описової похвали, де акцент робиться на конкретних діях дитини.

Замість загальних висловлень типу “Ти краще всіх малюєш”, краще сказати “Я бачу, як ти стараєшся вдосконалити свій малюнок. Це видно по твоїх кроках”. Така описова похвала допомагає дитині розуміти, що її зусилля важливі, і сприяє розвитку адекватної самооцінки.

Це будує відносини на основі взаєморозуміння та підтримки, роблячи процес похвали збалансованим.

Не пропустіть найсвіжіші новини, корисні поради та цікаві матеріали від нашої команди!

Приєднуйтесь до наших соціальних мереж та долучайтеся до спільноти, де ми разом ділимося цінними знаннями – instagram/facebook

Сайт створений в рамках проєкту «Мирна школа», що підтримується урядом Німеччини, через спільний внесок Програмного офісу forumZFD в Україні та Громадянської служби миру Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit GmbH та реалізується спільно з ГО «Інститут миру і порозуміння», Українським НМЦ практичної психології і соціальної роботи та Інститутом модернізації змісту освіти МОН.

  • forum zfd
  • forum zfd
  • forum zfd
  • forum zfd
  • forum zfd
  • forum zfd
  • forum zfd