Інструмент для спілкування вчителя з учнями, щоб проаналізувати та виправити поведінку, що виходить за межі поставлених завдань.
Школа — це місце, де учні та вчителі проводять велику частину свого часу. Відповідно там відбувається не лише навчальний процес, але і формування стосунків та взаємовідносин.
Зокрема, класна кімната — це місце, де стосунки мають значення. Чим кращі стосунки у класі, тим легше працювати педагогам і навчатися учням, і тим менше проблем та конфліктів. Проте клас — це також місце, де ми всі неминуче помиляємось, вчимося виправляти ситуацію та намагаємося наступного разу зробити краще.
Щоб кожна помилка стала уроком і ресурсом, важливо правильно підійти до її аналізу та усвідомлення наслідків. У цьому вам допоможе наведений нижче 15-хвилинний інструмент побудови мирної атмосфери в класі, який можна застосовувати у різних випадках. Наприклад, у проєкті «Мирна школа»* ми рекомендуємо вчителям користуватися ним в усіх ситуаціях, де виникає потреба проаналізувати та виправити поведінку, що виходить за межі поставлених завдань.
Відновна бесіда — це форма спілкування, що ґрунтується на принципах розуміння, поваги, турботи, відповідальності та довіри і розвиває відповідні цінності під час її використання.
Почніть із себе
Якщо сталася прикра ситуація, в яку ви маєте втрутитися, спочатку підготуйте себе, перш ніж пірнати у роботу з іншими. Запитайте себе: «Що відбувається в моїй голові в цей момент? І що я відчуваю через це?».
Проаналізувавши свій стан, подумайте про учасників ситуації: «Що зараз в голові у неї\нього? Що він\вона може відчувати з цього приводу?».
Після цього, перш ніж реагувати й говорити, розгляньте цю ситуацію з позиції випадкового спостерігача. Погляд з позиції третьої особи може допомогти вам дистанціюватися, вивести з напруги, дозволити поспівчувати собі та іншим.
Реагування на поведінку, яка виходить за межі завдання, але не впливає на інших
Крок 1 - спочатку подивіться на учня/ученицю, демонструючи мовою тіла інтерес та турботу, а не засудження.
Крок 2 - якщо це не допоможе залучити учня/ученицю до виконання завдання, повільно підійдіть, і далі демонструючи мовою тіла інтерес та турботу.
Крок 3 - спокійно та обережно скажіть: «Бачу, що ти. . .» (точно опишіть поведінку, без оцінки або осуду), тоді додайте — «Цікаво, що сталося?» або «Хотіла б я знати, про що ти зараз думаєш? Як ти себе сьогодні почуваєш?» або «Чи можу я щось зробити, щоб допомогти тобі виконати завдання?» або «Що б ти міг\могла зробити, щоб допомогти собі та почати працювати над цим завданням?» і т.п.
Пам’ятайте про важливість ставлення з розумінням, повагою та підтримкою до того, з ким проходить бесіда. Лише тоді цей інструмент спрацює.
Реагування на поведінку, яка виходить за межі завдання та впливає на інших
Наприклад, розмови з сусідом по парті, сміх та жарти, недоречні вигуки, коли інші намагаються сконцентруватися на виконанні завдання.
Завжди починайте з діалогу з собою, а потім застосуйте три кроки, описані вище. Завершуйте так: «Як гадаєш, на кого вплинула твоя поведінка?», «Що тобі потрібно, щоб повернутися в колію?», «Чого можуть потребувати від тебе ті, на кого вплинула твоя поведінка», «Що ти можеш зробити, щоб виправити ситуацію?»
Найчастіше ввічливий та шанобливий підхід допомагає учням знову включитися у роботу. Однак, бувають випадки, коли учень/учениця не бажає, не готова чи не може відповісти на таке ввічливе запитання. Людині може знадобитися певний час та простір. Подумайте, що ви можете зробити для, щоб залишити відкритою можливість для більш тривалого спілкування пізніше? Куди учень/учениця може піти? Що їй/йому там може бути потрібно?...
Подумавши над цими питаннями, потурбуйтеся, щоб допомогти йому/їй знайти те, що допоможе повернутися в колію та працювати разом з класом.
Відновна бесіда та інші схожі інструменти, про які ми розкажемо у наступній публікації, можуть бути дієвими, навіть якщо їх застосовують час від часу, коли виникає потреба. Проте варто пам’ятати, що основа успіху та ефективності — систематичне запровадження подібних практик по всій школі, а також постійне застосування відновних принципів мислення та навичок вчителями. Такі зміни варто починати з тривалого серйозного аналізу культури та стилю керівництва, притаманного шкільній адміністрації. Адже якщо підходи до керівництва в школі не відповідають принципам побудови мирної атмосфери в класі, то окремим вчителям буде складно викладатися на повну, працюючи в цьому напрямку. Проте важливо пам’ятати, що новий досвід і використання нових інструментів завжди є ресурсом і працює краще, ніж відсутність змін. Шукайте, пробуйте, аналізуйте, адже головне мати бажання — тоді потрібні інструменти та влучний час знайдуться!
Проєкт «Мирна школа» має статус освітнього експерименту всеукраїнського рівня відповідно до наказу МОН № 1368 від 01.11.2019. Проєкт підтримується урядом Німеччини через спільний внесок Програмного офісу forumZFD в Україні та Громадянської служби миру Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit GmbH та реалізується спільно з ГО «Інститут миру і порозуміння» Українським НМЦ практичної психології і соціальної роботи та Інститутом модернізації змісту освіти МОН.
