Відновний підхід та відновні практики в моделі «Мирна школа» (частина перша)

 

Перш за все, відновний підхід народився у зв’язку з відновним правосуддям, метою якого було створити умови для відшкодування завданої шкоди та відновлення стосунків, а також надати альтернативу традиційній судовій системі.  Відновне правосуддя – це спосіб реагування на протиправну поведінку та вчинення правопорушення, який враховує баланс інтересів потерпілої сторони, правопорушника та громади; він запрошує обидві сторони конфлікту до діалогу і дає можливість відновити справедливість та досягти спільного рішення. Саме таким чином традиційні суспільства вирішували конфлікти, які виникали в громаді (наприклад, народи Нової Зеландії, Австралії, Центральної Азії, прадавні скіфи та запорізькі козаки). Такий підхід дозволяє не просто винести вирок, але і допомогти правопорушнику усвідомити ситуацію, її вплив на інших (потерпілу сторону, громаду) та свою відповідальність в ній.

На відміну від ситуацій, де учасники конфлікту не мають права висловитися, а рішення приймає третя сторона, відновне правосуддя спрямоване на прийняття відповідальності, переосмислення своєї поведінки та звільнення від психологічних наслідків через залучення самих учасників до вирішення їх конфлікту або усунення наслідків завданої шкоди. 

Згодом відновний підхід вийшов за рамки роботи з судовою системою і почав використовуватися більш широко. Зокрема, його цінності, принципи та інструменти почали застосовуватися для залагодження конфліктів та відшкодування завданої шкоди в шкільному середовищі. 

Більше про відновне правосуддя читайте на профільному сайті  та в розділі “Ресурси” на сайті ІМіП

 

Чому подібний підхід знайшов своє застосування в школах?

Застосування відновного підходу до побудови стосунків у школах дозволяє водночас поєднати в собі чітко визначені стандарти поведінки (межі/правила, які не можна порушувати; контроль за ними) та свободу в контексті підтримки і заохочення дітей, підлітків та дорослих змінювати свою поведінку та розвивати спосіб мислення і навички, орієнтовані на формування міцної спільноти. 

ill1

Оскільки школа є середовищем для спільного навчання та розвитку, поведінка і відносини усіх членів цієї громади повинні ґрунтуватися на розумінні засад співробітництва та тих правил і принципів, які забезпечують умови для комфортної і безпечної взаємодії.

У відновному підході це визначається авторитетним способом побудови відносин в громаді, що є протилежним авторитарному. Ключовим ціннісним орієнтиром під час прийняття спільних рішень у цьому випадку є не стандарти та правила, а довіра

Найкращою ілюстрацією подібного підходу є схема “Вікно соціального капіталу”, або “Соціальної дисципліни”, вперше описана Тедом Вахтелом1

Поглянувши детальніше на схему, ми побачимо, що відсутність підтримки, каральні методи управління та високий контроль є особливостями саме авторитарного підходу, який має свої мінуси. Зокрема, це постійна напруга, потреба «боротися» та підтримувати свій авторитет усіма силами, адже без нього дисципліна може зникнути.
На противагу цьому варіанту, надлишок підтримки і брак обмежень в контексті норм і правил створює формат поблажливого підходу до формування шкільної спільноти. В такому випадку стає важко встановлювати дисципліну та мотивувати учнів до навчання. 

Відновний підхід ми бачимо у правому верхньому квадраті схеми через те, що він об’єднує високі очікування щодо дотримання норм і стандартів співіснування з атмосферою підтримки і заохочення. При цьому форматі все відбувається разом, що передбачає залучення усіх учасників освітнього процесу до спільного визначення того, які стандарти взаємодії вважатимуться справедливими, створюватимуть атмосферу довіри і безпеки, дозволятимуть вирішувати наявні проблеми у такий спосіб, що зберігає стосунки та дозволяє навчатись і робити висновки. Це досягається шляхом залучення причетних до ситуації учасників у процес обговорення, прийняття рішення чи розв’язання конфлікту з метою формування розуміння, досягнення консенсусу та/або формування ненасильницького середовища. 

 

 

Важливо розуміти, що дисципліна завжди будується на розумінні. Правила моралі та етики мають бути не лише озвучені, але і прояснені та виконувані всіма учасниками спільноти. Без пояснення, чому це важливо, та власного прикладу дисципліна перетворюється на нав’язування власної волі через домінацію статусу або авторитету та сприймається іншими учасниками спільноти як тиранія.

 

На чому ґрунтується відновний підхід і яким чином він працює?

Основою відновного підходу є цінності: розуміння, повага, турбота, відповідальність.

 ill2

В моделі “Мирної школи” вони також відображені у формі “ключових переконань”:

  • кожен має власне бачення тієї чи іншої ситуації, він має право та можливість висловити думку та бути почутим;
  • наші думки та почуття завжди важливі;
  • наші вчинки суттєво впливають на оточуючих, тому необхідно замислюватися над наслідками;
  • наші дії — це стратегії, спрямовані на задоволення потреб;
  • нічого про нас без нас.

 

 

 

Процес зміни звичних підходів на щось нове завжди є непростим, проте, у випадку з відновним підходом, це полегшується завдяки використанню відновних практик - інструментів, що допомагають людям втілювати вищезазначені цінності відновного підходу та взаємодіяти одне з одним у співробітницький спосіб. 

Модель «Мирна школа» використовує різноманітні практики, що допомагають сформувати такі ключові компетенції як конструктивне вирішення конфліктів; побудова та підтримка стосунків; чутливість до багатоманіття та недискримінація; саморефлексія та життєстійкість. До прикладу, використовуючи медіацію замість походу до директора, відновну бесіду замість догани або Я-твердження замість звинувачення, учасники шкільної спільноти розвивають середовище взаєморозуміння, підтримки, поваги та спільної відповідальності. У наступній статті ми більш детально розкажемо про відновні практики, які використовуються у моделі «Мирна школа».

 Єлизавета Коваль, радниця з побудови миру, експертка "Мирної школи"

Сайт створений в рамках проєкту «Мирна школа», що підтримується урядом Німеччини, через спільний внесок Програмного офісу forumZFD в Україні та Громадянської служби миру Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit GmbH та реалізується спільно з ГО «Інститут миру і порозуміння», Українським НМЦ практичної психології і соціальної роботи та Інститутом модернізації змісту освіти МОН.

  • forum zfd
  • forum zfd
  • forum zfd
  • forum zfd
  • forum zfd
  • forum zfd
  • forum zfd