Формування ініціативної групи в школі

Для створення Шкільної служби порозуміння в навчальному закладі необхідна наявність однієї чи краще декількох осіб (ініціативної групи) з числа працівників навчального закладу, які володіють інформацією щодо сутності та принципів роботи ШСП, зацікавлені в її організації і готові зробити для цього необхідні кроки. Джерелом інформації для майбутніх учасників ініціативної групи можуть бути презентаційні тренінги або інші заходи, які проводяться для популяризації шкільної медіації, а також досвід існуючих ШСП.

Коли ініціативна група створена, її наступними кроками мають бути:

  • Встановити контакт зі шкільною адміністрацією, та переконати її в доцільності використання медіації однолітків для вирішення конфліктів (для цього орієнтовно потрібен один тиждень).
  • Розповсюдити оціночні анкети серед вчителів навчального закладу (орієнтовний час – 1-2 тижні).
  • Організувати презентації, присвячені медіації, для учнів (доцільно зробити протягом 2-3 тижня від початку роботи).
  • Відібрати потенційних медіаторів серед учнів за допомогою анкетування в день проведення презентації.
  • Провести інтерв’ю з учнями та відібрати серед них учасників тренінгу з підготовки медіаторів ШСП (орієнтовно протягом 3-4 тижня від початку роботи ).
  • Затвердити дату проведення тренінгу з адміністрацією та педагогічним колективом (приблизно на 3-му тижні).
  • Вирішити матеріально-технічні питання тренінгу – місце, час, транспорт, їжа тощо (3-4-й тиждень від початку роботи).
  • Поінформувати учасників, а також їхніх батьків та вчителів про успішний відбір (4-й тиждень роботи).
  • Провести тренінг «Базові навички медіатора шкільної служби порозуміння» (орієнтовно 5-й тиждень).
  • Видати учням-медіаторам сертифікати, що засвідчують успішне проходження тренінгу (5-й тиждень роботи).

Презентація ідеї створення ШСП

Інформаційні презентації проводить ініціативна група, щоб ознайомити учнів з поняттям медіації та ідеєю створення служби розв’язання конфліктів у їхньому навчальному закладі. Щоб презентація пройшла успішно, варто розробити план, де будуть упорядковані всі кроки фасилітаторів (осіб, що проводять презентацію). Відповідно до плану, треба скласти сценарій презентації, який допомагатиме фасилітаторам визначити свої ролі та слідкувати за процесом проведення заходу.

Методичні рекомендації щодо проведення презентацій (.doc, 39КБ)

Відбір потенційних медіаторів

Презентація не тільки спрямована на загальне ознайомлення учнів зі специфікою медіації як процесу, а й має на меті визначити кандидатів у медіатори ШСП. Із наявного досвіду, відбір медіаторів найчастіше здійснюється з учнів 9-10 класів. Це зумовлено тим, що дев’яти- і десятикласники вже є достатньо дорослими, щоб серйозно і відповідально ставитися до роботи медіатора, ніж більш молодші школярі. І в той же час, вони ще не настільки завантажені підготовкою до закінчення школи і вступу до ВНЗ, ніж учні одинадцятих класів. Хоча іноді кандидатами в медіатори стають і учні 8 та 11 класів. Для відбору потенційних медіаторів після завершення презентації фасилітатори проводять анкетування. Запитання анкети спрямовані на визначення бажання працювати у ШСП, наявності необхідних навичок для роботи медіатором та авторитету кожного претендента серед учнів.

Анкета для відбору потенційних медіаторів (.doc, 30КБ)

Другий тур відбору потенційних медіаторів проходить у вигляді індивідуального інтерв’ю. Під час співбесіди визначається наявність в учня специфічних навичок для успішної роботи в ШСП (комунікативні навички, вміння поводитися в конфліктній ситуації тощо). Інтерв’ю проводять два представники ініціативної групи, що робить відбір медіаторів більш об`єктивним. Інтерв’ю треба провести не пізніше, ніж за три дні після проведення інформаційних презентацій.

Бланк інтерв’ю для відбору потенційних медіаторів (.doc, 104КБ)

За результатами проведення інтерв’ю ініціативна група відбирає кандидатів у медіатори ШСП, після чого починається останній етап підготовки – проведення тренінгу «Базові навички медіатора ШСП».

Організація роботи ШСП

Організація роботи ШСП – один з найважливіших етапів, від якого великою мірою залежить успішність діяльності служби. Головним аспектом роботи на даному етапі є чіткий та правильний розподіл людських та матеріальних ресурсів. Пам’ятаючи, що робота ведеться спільно з дітьми, координатор повинен наголошувати на відповідальності кожного за успішність результатів або можливі провали. Розподілити обов’язки працівників ШСП допоможе укладання стратегії розвитку організації. Стратегія надає можливість визначити мету діяльності центру, цілі та завдання, які покладаються на медіаторів. У стратегії розвитку зазначається схема розподілу обов’язків та основні види діяльності.

Планування роботи

Планувати роботу ШСП група медіаторів починає на тренінгу, де обговорює найближчі етапи роботи служби. Для зручності планування графік роботи необхідно складати шляхом відповіді на запитання:

  1. Що робити?
  2. Коли робити?
  3. Хто відповідальний?

Роботу бажано планувати на місяць, а після закінчення строку проводити оцінку виконаної роботи на спеціальних зустрічах членів команди.

Варто пам’ятати, що:

  • Робота повинна бути розподілена між усіма працівниками ШСП.
  • Не повинно залишатися людей, які не зайняті в певному виді діяльності.
  • Відповідальність за роботу покладається на медіаторів.
  • Планування складається з чітких та послідовних етапів діяльності, які пов’язані між собою.
  • Координатор веде моніторинг виконання завдань і, в разі виникнення потреби, допомагає вирішити складні завдання або переобирає відповідального за виконання певного виду діяльності.

Координатору слід пам’ятати, що без планування роботи служба діятиме неефективно, поставлені завдання не виконуватимуться, і ніхто не братиме на себе відповідальність за можливі проблеми в діяльності. Робота з учнями потребує чіткого графіку, тому що лише в такому разі вони ставитимуться до роботи серйозно.

Планування та проведення інформаційної кампанії

Інформаційна кампанія повинна розпочатися відразу ж після проходження учнями-медіаторами тренінгу та створення служби. Саме від успішності інформаційної кампанії буде залежати подальша доля всієї служби.

Після створення служби цільова аудиторія (учні, адміністрація) відразу ж зацікавиться новим явищем у школі, саме тому необхідно вчасно надати повну інформацію про діяльність служби, її функції та послуги. Важливо пам’ятати, що інформація, яка надійде із запізненням, вже не матиме такого впливу на аудиторію, як інформація, яка була подана вчасно, оскільки зацікавленість аудиторії може швидко минути, і відновити її навряд чи вдасться.

Мета кампанії полягає в інформуванні учнів і вчителів про новий, альтернативний метод вирішення конфліктів.

Завдання – мотивувати учнів і вчителів звертатися в ШСП за допомогою.

З огляду на це, краще, якщо інформаційна кампанія буде розроблена учнями-медіаторами, оскільки саме вони знають, що може зацікавити однолітків та налаштувати їх на співпрацю. Перед початком інформаційної роботи учні повинні детально спланувати дії та розподілити обов’язки, зазвичай проведення кампанії займає 2-3 тижні.

План інформаційної кампанії (.doc, 43КБ)

Перед початком проведення інформаційної кампанії необхідно визначити основні критерії її успішності. Такими критеріями можуть бути: кількість учнів, які почали цікавитись службою; кількість учнів, які обрали медіацію як метод вирішення конфліктів, і, як результат – достатня кількість учнів, які приходять до ШСП на медіацію. Найкращим показником у такому випадку буде кількість відвідувачів та зацікавлених (наприклад, кампанія буде вважатися успішною, якщо за місяць було проведено 10 медіацій або якщо за допомогою до центру звернулось 30 учнів). Критерії успішності допоможуть визначити основні недоліки проведеної кампанії, вчасно вжити запобіжних заходів та доповнити інформаційну кампанію новими ідеями.

Досвід роботи медіаторів у м. Жмеринка та Жмеринському районі показує, що презентації мають більший успіх та позитивний вплив на аудиторію, якщо вони проводяться у формі Кола. Під час проведення презентації команда медіаторів ставить за мету проінформувати аудиторію про створення шкільної служби розв’язання конфліктів у навчальному закладі, а також наочно продемонструвати одну з практик, за якими працює служба. Завданнями ведучих під час проведення вступної частини є проінформувати аудиторію щодо практик вирішення конфліктів, які застосовуватимуться у роботі ШСП. Крім того, практичний формат презентації дозволяє аудиторії зрозуміти принцип роботи однієї з відновних практик, а саме Кола. Коло, яке проводиться під час презентації, має завданням зосередитися на цінностях учасників. Після проведення даної процедури аудиторія має можливість висловити свої враження від участі та очікування стосовно роботи шкільної служби розв’язання конфліктів

По завершенню інформаційної кампанії школярі повинні точно знати, куди звертатися в разі виникнення конфлікту, яку допомогу їм можуть надати в центрі.

Розробка документації

Для ведення обліку справ та зручності моніторингу роботи ШСП необхідно розробити низку документів, обов’язкових для заповнення працівниками служби, представниками педагогічного колективу та сторонами конфлікту. Кожна медіаційна справа повинна міститися в окремому файлі в загальному журналі справ.

1. Згода на участь у процедурі медіації

Згода на участь у медіації зазвичай містить коротку інформацію про процедуру медіації, її основні принципи та правила поведінки під час медіації. Сторони конфлікту підписують цю форму на початку зустрічі, чим засвідчують свою згоду вирішувати конфлікт за допомогою медіації, дотримуючись її принципів і правил.

Зразок бланку Згоди на участь у медіації (.doc, 29КБ)

2. Угода сторін

Угода відображає домовленості сторін за результатами медіації. Вона готується у двох екземплярах: по одному для кожної сторони.

Угода сторін (.doc, 21КБ)

3. Оціночна анкета

Даний документ має на меті з’ясувати ставлення учасників конфлікту до досвіду участі в програмі медіації. Анкета використовується як певний вид зворотного зв’язку, її мета – оцінка роботи медіаторів і всієї служби.

Оціночна анкета (.doc, 31КБ)

4. Форма звіту медіатора

Дана форма повинна містити всю важливу інформацію стосовно справи, а саме: хто направив сторони конфлікту на медіацію, хто виступав у ролі медіаторів, у чому полягала проблема, якого висновку було досягнуто тощо.

Форма звіту медіатора (.doc, 25КБ)

5. Бланк самооцінки медіатора

Дана форма допомагає медіаторам подумати та оцінити свою роботу під час проведення медіаційної сесії. Періодично (бажано кожні два тижні) медіатори в колі колег зачитують бланк самооцінки та отримують зворотній зв’язок. Це необхідно для об`єктивної оцінки виконаної роботи (міститься у розділі «Методичні матеріали»).

6. Анкета для педагогів і адміністрації

Крім того, для оцінки ефективності ШСП, доречно періодично з’ясовувати ставлення та оцінку діяльності служби педагогами та адміністрацією школи. З цією метою можна використовувати анкету, яка має на меті визначити, наскільки робота ШСП покращує загальну шкільну атмосферу, чи допомагає служба, на думку вчителів, у вирішенні конфліктів учнями тощо.

Анкета для педагогів і адміністрації (.doc, 25КБ)

На основі інформації, отриманої з анкет, працівники служби готують регулярні звіти, які розміщуються на інформаційній дошці ШСП, а також поширюють їх серед представників педагогічного колективу, шкільної адміністрації. Детальна інформації, яка описує хід справи, не підлягає розповсюдженню на широкий загал і може використовуватися тільки серед медіаторів для обговорення результативності роботи у колі колег.

Підтримка роботи служби. Супервізія

На початковому етапі діяльності, коли медіатори готові до активної роботи дуже важливо підтримати груповий настрій та наснажити учнів на плідну співпрацю – це є важливими завданнями координатора ШСП. Постійний процес підтримки та наставництва є запорукою високоякісної роботи будь-якої організації, а добре спланована супервізія (аналіз проблемних ситуацій з участю більш досвідчених колег) забезпечить успішні результати діяльності на всіх етапах.

Необхідні для старту ШСП тренінги

Тренінги є основним і найефективнішим інструментом підготовки фахівців з відновних практик в школах. Для переважної більшості тих, хто сьогодні сам є тренером, досвідченим медіатором, або координатором ШСП, першим кроком стало проходження відповідного тренінгу. В цьому немає нічого дивного, адже тренінг дає можливість не тільки отримати необхідні медіатору знання, але й відпрацювати навички, налагодити дружнє неформальне спілкування між учасниками, сформувати команду однодумців і до того ж - зробити все це в невимушеній ігровій формі. Крім того, атмосфера поваги і підтримки, яка створюється під час тренінгу з відновних практик сама по собі допомагає учасникам розкритися та проявити себе якнайкраще. Недарма багато медіаторів згадують свій перший тренінг як видатну подію, яка істотно вплинула на їх світогляд.

Види тренінгів з відновних практик в школах

Для навчання відновним практикам в школах використовуються декілька тренінгів, кожен з яких має свою мету і призначення.

 ТРЕНІНГ 1. «Програма розв’язання конфліктів у навчальних закладах»

Мета тренінгу – познайомити учасників з діяльністю служб порозуміння у навчальних закладах.

Цільова аудиторія – директори шкіл, заступники директорів шкіл з виховної роботи, шкільні психологи, соціальні педагоги, педагоги-організатори, класні керівники, куратори груп.

Завдання тренінгу:

1. Сформувати у учасників розуміння цінностей та принципів відновного підходу до вирішення конфліктів.

2. Сформувати знання та відпрацювати практичні навички застосування процедур відновного підходу до вирішення конфліктів:

  • організація та проведення кіл розв’язання конфліктів (кіл прийняття рішень);
  • організація та проведення процедур медіації.

3. Надати учасникам знання і навички щодо створення служби порозуміння у навчальному закладі.

Тривалість тренінгу – 2 дні, 18 робочих годин.

Кількість учасників – до 20 осіб.

Кількість тренерів – 2.

Тренінг «Програма розв’язання конфліктів у навчальних закладах» для працівників освіти в різних регіонах України став відправним пунктом, з якого почалося їх знайомство з відновними практиками в школах. Тренінг містить всі основні елементи навчання медіатора (зокрема – методику проведення медіації і кіл розв’язання конфліктів), але основне його призначення – допомогти учасникам прийняти рішення, чи хотіли б вони впроваджувати ці практики в своїх школах. В кінці тренінгу учасникам пропонується спробувати себе в рольовій грі в якості медіатора та отримати зворотний зв’язок від учасників та тренерів. Учасники, які успішно і повністю пройшли тренінг, отримують сертифікат. Враховуючи порівняно невелику тривалість та можливість участі представників великої кількості навчальних закладів одночасно цей тренінг рекомендовано для проведення у регіонах, які ще не мають власних ШСП, але хотіли б ознайомитися з їх діяльністю та можливостями. Замовником цих тренінгів найчастіше виступають регіональні органи освіти, методичні центри та громадські організації.

Програма тренінгу «Програма розв’язання конфліктів у навчальних закладах» (.doc, 78КБ)

ТРЕНІНГ 2. «Базові навички медіатора шкільної служби порозуміння»

Мета тренінгу – надати учасникам необхідні знання та навички медіатора шкільної служби порозуміння та підготувати їх до самостійного проведення медіацій.

Цільова аудиторія – старшокласники (які пройшли відбір) та кандидати у координатори ШСП.

Завдання тренінгу:

  1. сформувати команду школярів-однодумців, які пропагують відновний (співробітницький) підхід до розв’язання конфліктних ситуацій;
  2. розвинути комунікативні навички, які необхідні ведучому медіації;
  3. сформувати процедурні навички проведення медіації;
  4. сформувати підхід до розв’язання конфліктних ситуацій, який базується на врахуванні інтересів учасників ситуації;
  5. підготувати школярів до самостійної організації діяльності ШСП.

Тривалість тренінгу – 4 дні, 36 робочих годин.

Кількість учасників – до 20 осіб.

Кількість тренерів – 2-4.

Хоча тренінг в першу чергу проводиться для навчання учнів - медіаторів, необхідно пам’ятати, що учасником тренінгу обов’язково повинен бути і кандидат на посаду координатора ШСП (зазвичай, шкільний психолог чи соціальний педагог). Це важливо тому, що співпраця і довіра між координатором і майбутніми медіаторами починають будуватися вже з перших годин тренінгу. І якщо координатор не приймав участь (або, навіть, приймав частково) у спільному навчанні, побудувати цю довіру потім буває дуже складно.

Програма тренінгу використовує підхід, що базується на досвіді учасників, – це дозволяє звернути особливу увагу на взаємне навчання та навчання через практику. Протягом усієї програми учасники мають змогу ділитися один з одним досвідом розв’язання різних конфліктних ситуацій, обговорювати такі ситуації і на практиці застосувати пропоновані нові методики реагування на них.

Тренінг бажано проводити на канікулах, адже саме в цей час учні не турбуються про навчання, і не завантажені шкільними завданнями.

Наприкінці тренінгу кожен учасник має можливість спробувати себе в ролі медіатора. Завдання тренера – надати зворотний зв’язок таким чином, щоб спонукати учнів працювати в ШСП і постійно вдосконалювати свої навички. Крім того, тренер заповнює на кожного учасника бланк оцінки навичок медіаторів. Бланки передають координатору ШСП для того, щоб він мав можливість організувати роботу служби у найефективніший спосіб та допомогти кожному медіатору вдосконалювати свої навички.

Після закінчення тренінгу учасники отримують сертифікат, який надає їм право проводити медіації між однолітками під наглядом координатора ШСП або більш досвідчених медіаторів.

Щоб забезпечити серйозне ставлення учнів до роботи в службі, наприкінці тренінгу доречно пропонувати учасникам оцінити тренінг та урочисто виголосити клятву медіатора.

 ТРЕНІНГ 3. «Підготовка фасилітаторів  тренінгу «Базові навички медіатора шкільної служби порозуміння» (тренінг для тренерів)

(Фасилітатор – тренер, який використовує модель активного навчання під час роботи з групою).

Мета тренінгу – допомогти учасникам прийняти підхід проведення тренінгів в активній моделі навчання та відпрацювати відповідні навички.

Цільова аудиторія – медіатори з достатнім власним досвідом (не менше, ніж 6 місяців) проведення медіацій та кіл, які мають авторитет в середовищі медіаторів і рекомендовані координатором ШСП для навчання в якості фасилітаторів.

Завдання тренінгу:

  1. Сформувати розуміння і прийняття активної моделі навчання.
  2. Відпрацювати навички проведення тренінгів у активній моделі навчання.
  3. Сприяти формуванню команди однодумців – фасилітаторів, які працюють в активній моделі навчання.

Тривалість тренінгу – 7 днів (3 дні тренінгу та 4 дні практичного відпрацювання навичок під супервізією), 56 робочих годин.

Кількість учасників – до 16 осіб

Кількість тренерів – 2-4.

Тренінг дозволяє підготувати фахівців, які будуть не тільки самі володіти навичками медіатора, але й зможуть передавати їх іншим, виховуючи нові покоління медіаторів. Ця роль є дуже вожливою, адже колись підготовлені медіатори поступово закінчують школи і їх досвід, щоб не бути втраченим, має передаватися молодшим. З іншого боку, ця роль є і дуже відповідальною, оскільки на фасилітатора лягає нелегке завдання не тільки зацікавити, надихнути майбутніх медіаторів, а й передати всі необхідні знання і навички. Тому у підготовці фасилітаторів важливий, по-перше, відбір учасників, які мають володіти і процедурними і комунікативними і особистісними якостями, потрібними тренеру. По-друге, достатньо жорсткі вимоги і до їх підготовки. Тренінг складається з двох частин. Під час першої частини, яка триває три дні, учасники набувають знання та навички, потрібні фасилітатору: планування тренінгу, роботи з групою, реагування на складні ситуації, застосування моделі активного навчання тощо. Друга частина передбачає практичне проведення тренінгу учасниками з участю досвідченого супервізора. Таким чином, кожен з учасників демонструє власні тренерські навички і отримує відповідний зворотний зв’язок від тренерів та колег. Частина випускників після навчання може самостійно проводити тренінги, але більшість отримує рекомендацію працювати в тренерській команді з допомогою більш досвідчених фасилітаторів, поступово вдосконалюючи свої тренерські навички.

Як замовити тренінг?

Замовлення і проведення тренінгів з відновних практик в школах наразі може відбуватися двома шляхами. Відмінність між ними стосується джерел фінансування видатків на проведення тренінгів.

Перший шлях – замовлення тренінгу з оплатою витрат за рахунок замовника (якщо ним виступає організація) або учасників. В цьому випадку, як свідчить практика, навчання можна організувати і провести найбільш швидко. Для замовлення тренінгу необхідно заповнити замовлення на тренінг, (форма замовлення знаходиться в кінці сторінки), вказавши в розділі «додаткова інформація» які є можливості для компенсації витрат (оренда приміщення, оплата канцтоварів та роздаткових матеріалів, харчування учасників, оплата роботи тренерів, витрати на проїзд та проживання тренерів (в разі необхідності). Після отримання заповненої заявки, за вказаними Вами контактами з Вами зв’яжуться організатори, з якими Ви зможете остаточно погодити всі деталі проведення тренінгу.

Другий шлях можливий у випадку, коли повністю або частково витрати на проведення тренінгу бере на себе донорська організація. Це, найчастіше, відбувається в умовах реалізації соціальних проектів, спрямованих на розвиток відновних практик. В цьому разі навчання є безкоштовним для учасників. Проте, проблема може полягати у відсутності в даний час донорського фінансування для конкретного тренінгу в конкретному регіоні і до цього організатори просять ставитися з розумінням. Для замовлення тренінгу на безоплатній основі необхідно надіслати замовлення на тренінг та погодити проведення тренінгу з організаторами. Якщо можливості для проведення безоплатного тренінгу будуть існувати, Ваc буде детально повідомлено про них.